Словарь української мови (1924)/прохальний
Зовнішній вигляд
◀ прохалавкнути | Словарь української мови П прохальний |
прохамаркати ▶ |
|
Проха́льний, а, е. Просительный. Випрохав у владики книжку прохальну, щоб зібрати грошей (на церкву). Г. Барв. 162.