Словарь української мови (1924)/прохарамаркати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ прохапуватися Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прохарамаркати 		прохарчити ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Прохарама́ркати, каю, єш, гл. Прочесть, проговорить невнятно. Яку небудь молитву прохарамаркаю над мертвим і не покину його трупу. Стор. МПр. 22.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/прохарамаркати&oldid=536427