Словарь української мови (1924)/прохач

by Борис Грінченко

◀ прохатися

Словарь української мови Борис Грінченко П прохач

прохватень ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Проха́ч, ча́, м. 1) Проситель. В-осени багачі, а на весні прохачі. Лохв. у. А як би ти завтра став старцем прохачем. Левиц. Пов. 69. 2) Собирающій даянія на постройку церкви. Лебед. у.