Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прохожий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прохожий
Берлін: Українське слово, 1924

Прохо́жий, а, е = Перехожий. З молодицями танцює та двір вимітає, та прохожих, проїжжачих у двір закликає. Шевч. 108. Всі прохожі задивлялись на панночок. Левиц. I. 288.