Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/процвірчати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
процвірчати
Берлін: Українське слово, 1924

Процвірча́ти, чу́, чи́ш, гл. О сверчкѣ: протрещать. Усю ніч процвірчав цвіркун.