Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/процвіт

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
процвіт
Берлін: Українське слово, 1924

Про́цвіт, ту, м. Цвѣтеніе, расцвѣтаніе, процвѣтаніе. Желех. Пророкував їй (українській мові) новий процвіт, нову красу й силу. К. ХП. 116.