Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прочистити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прочистити
Берлін: Українське слово, 1924

Прочи́стити, ся. См. Прочищати, ся.