Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прочитати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прочитати
Берлін: Українське слово, 1924

Прочита́ти, та́ю, єш, гл. Прочесть. На́ тобі книжку, щоб ти прочитав. Рудч. Ск. I. 110. Женися, женися, щоб ся люде зглядали, щоб за тобою псалтирь прочитали. Чуб. V. 379.