Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прочіл

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прочіл
Берлін: Українське слово, 1924

Про́чіл, чола, прочо́лок, лка, м. 1) Передняя часть (хаты). Вх. Зн. 57. 2) Вершина горы. Желех.