Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прошак

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прошак
Берлін: Українське слово, 1924

Проша́к, ка́, м. Попрошайка; нищій. Шух. I. 33. Але ото приходить до неї прошак, просить подати йому, що ласка її, вона йому і дала цибулю. Брацл. у.