Словарь української мови (1924)/прошкепитися
| ◀ прошкандибати | Словарь української мови П прошкепитися |
прошкодитися ▶ |
|
Прошке́питися, плюся, пишся, гл. = Прошпетитися. Був потім становим, да якось і прошкепився. О. 1862. VI. 61.
| ◀ прошкандибати | Словарь української мови Борис Грінченко П прошкепитися |
прошкодитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
прошкепитися
Борис Грінченко
1924
Прошке́питися, плюся, пишся, гл. = Прошпетитися. Був потім становим, да якось і прошкепився. О. 1862. VI. 61.