Словарь української мови (1924)/прошпити
| ◀ прошпетитися | Словарь української мови П прошпити |
проштихвувати ▶ |
|
Прошпи́ти, прошпиті́ти, чу́, ти́ш, гл. Изрыть, перерыть; вездѣ пройти, пролѣзть. Желех. Вх. Зн. 83.
| ◀ прошпетитися | Словарь української мови Борис Грінченко П прошпити |
проштихвувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
прошпити
Борис Грінченко
1924
Прошпи́ти, прошпиті́ти, чу́, ти́ш, гл. Изрыть, перерыть; вездѣ пройти, пролѣзть. Желех. Вх. Зн. 83.