Словарь української мови (1924)/проштрикувати
| ◀ проштрикнути | Словарь української мови П проштрикувати |
прошукати ▶ |
|
Проштри́кувати, кую, єш, сов. в. проштрикну́ти, ну́, не́ш, гл. Прокалывать, проколоть. К. Іов. 92.
| ◀ проштрикнути | Словарь української мови Борис Грінченко П проштрикувати |
прошукати ▶ |
|
Словарь української мови — П
проштрикувати
Борис Грінченко
1924
Проштри́кувати, кую, єш, сов. в. проштрикну́ти, ну́, не́ш, гл. Прокалывать, проколоть. К. Іов. 92.