Словарь української мови (1924)/проїзджати

by Борис Грінченко

◀ проїзд

Словарь української мови Борис Грінченко П проїзджати

проїзджачий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Проїзджа́ти, джа́ю, єш, гл. = Проїздити. Там пан Василько проїжджав. Чуб. III. 27.2. Десь мій милий на Вкраїні на конику проїзжає. Чуб. V. 381.