Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проїсть

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проїсть
Берлін: Українське слово, 1924

Про́їсть, ти, ж. Обжорство. Оця бо ще мені дітвора! як почне той хліб святий джвакати, — справді, наче проїсть напала. Екатериносл. у.