Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пружок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пружок
Берлін: Українське слово, 1924

Пружо́к, жка́, м. 1) Ум. отъ пруг. На вінцях (у миски) хрещики, на боках пружки. Сим. 233. 2) Черешокъ, стебелекъ листка. Сей год не буде капусти: черви поїли, — від листя тирчать самі пружки. Новомоск. у.