Словарь української мови (1924)/прут

by Борис Грінченко

◀ пруський

Словарь української мови Борис Грінченко П прут

прутивус ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прут, та, м. Хлыстъ, прутъ, розга. Грин. III. 657. Бог не карав прутом. Ном. № 53. Ой у лісі на горісі скаче птах по пруті. Чуб. V. 630. Зелізний прут. Грин. III. 657. Ум. Пру́тик, пруто́чок, пру́тчик. Прутчик… зламав. Млак. 103.