Словарь української мови (1924)/пручнутися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пручнутися
Берлін: Українське слово, 1924

Пручну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Рвануться, броситься. Як пручнувся з усії сили, то так од його усі й посипались. Полт. Пручнувся тікать, він за мною. Кобел. у. (Залюбовск).