Словарь української мови (1924)/прянути
| ◀ прянистий | Словарь української мови П прянути |
пряслиця ▶ |
|
Пря́нути, ну, неш, гл. Бросить, кинуть. Вона прянула мене на землю і била ногами. Новомоск. у. (Залюбовск.).
| ◀ прянистий | Словарь української мови Борис Грінченко П прянути |
пряслиця ▶ |
|
Словарь української мови — П
прянути
Борис Грінченко
1924
Пря́нути, ну, неш, гл. Бросить, кинуть. Вона прянула мене на землю і била ногами. Новомоск. у. (Залюбовск.).