Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прястися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прястися
Берлін: Українське слово, 1924

Пря́стися, ду́ся, де́шся, гл. Прясться. Одному на трісочці прядеться, а другому й веретінце не хоче. Ном. № 1695. Чогось мені не прядеться. Мил. 94.