Словарь української мови (1924)/пряха

by Борис Грінченко

◀ прятати

Словарь української мови Борис Грінченко П пряха

прячка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пря́ха, хи, ж. Прядильница. Грин. III. 376. І швачка, і прачка, і пряха. Мил. 27. Моя мати пряха. Шевч. 301. Ум. Пря́шечка. Мил. 217. Моя дочко, моя пряшечко, пряди на рушники. Г. Барв. 54.