Словарь української мови (1924)/псякувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
псякувати
Берлін: Українське слово, 1924

Псякува́ти, ку́ю, єш, гл. Бранить, ругать, поносить (какъ собаку). Всяка шельма псякує. Кобел. у.