Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пугання

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пугання
Берлін: Українське слово, 1924

Пу́гання, ня, с. Крикъ филина, также подражаніе ему у запорожцевъ. А хтось у вікно по-запорозьки: пугу! пугу! Жінки обидві так і затремтіли. Уже їм не впервинку було се низове пугання. К. ЧР. 244.