Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пугикати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пугикати
Берлін: Українське слово, 1924

Пуги́кати, каю, єш, гл. Кричать (о филинахъ, совахъ). Сова та пугачі скіглили, пугикали. Стор. М. Пр. 16.