Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пуголовок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пуголовок
Берлін: Українське слово, 1924

Пу́головок, вка, м. Головастикъ. Так води забагається, аж у горлі засохло; про мене хочай би й з пуголовками, аби мокра була. Подольск. г.