Словарь української мови (1924)/пуд

by Борис Грінченко

◀ пуґачі

Словарь української мови Борис Грінченко П пуд

пуджєтися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Пуд, да, м. Пудъ. Дві каменюки, кожна в десять пудів. Стор. МПр. 113.

II. Пуд, ду, м. Страхъ, испугъ. Такого на їх пуду нагнав. Ковел. у. Ой чого, чого, сивий голубоньку, голубоньки шукаєш, ой бо та ж, бо та ж сива голубонька та набралася пуду. Лукаш. 143.