Словарь української мови (1924)/пудити
| ◀ пуджівно | Словарь української мови П пудити |
пудно ▶ |
|
Пу́дити, джу, диш, гл. 1) Гнать. Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та з двора веди. Міусск. окр. 2) Мочиться. Кіев. у.
| ◀ пуджівно | Словарь української мови Борис Грінченко П пудити |
пудно ▶ |
|
Словарь української мови — П
пудити
Борис Грінченко
1924
Пу́дити, джу, диш, гл. 1) Гнать. Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та з двора веди. Міусск. окр. 2) Мочиться. Кіев. у.