Словарь української мови (1924)/пузан
Зовнішній вигляд
◀ пужник | Словарь української мови П пузан |
пузанок ▶ |
|
Пуза́н, на́, м. Брюхачъ. Г. Барв. 313. Ум. Пуза́нчик. Старий батько сидить коло хати та вчить внука-пузанчика чолом оддавати. Шевч. 261.