Словарь української мови (1924)/пузиритися
| ◀ пузиревий | Словарь української мови П пузиритися |
пузирь ▶ |
|
Пузири́тися, рю́ся, ри́шся, гл. 1) Вздуваться пузырями. Отце поганая багнюка, глянь, пузириться як. Греб. 369 2) Дуться.
| ◀ пузиревий | Словарь української мови Борис Грінченко П пузиритися |
пузирь ▶ |
|
Словарь української мови — П
пузиритися
Борис Грінченко
1924
Пузири́тися, рю́ся, ри́шся, гл. 1) Вздуваться пузырями. Отце поганая багнюка, глянь, пузириться як. Греб. 369 2) Дуться.