Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пузце

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пузце
Берлін: Українське слово, 1924

Пузце́, ця́, с. 1) Ум. отъ пузо. 2) Часть веретена. См. Веретено 1.