Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пука

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пука
Берлін: Українське слово, 1924

Пу́ка, ки, ж. Конецъ пальца, точнѣе: внутренняя сторона конца пальца. Пісок пальці роз'їдає, крівця пуки заливає. Гол. I. 50. Ум. Пу́чка. См. это слово.