Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пупок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пупок
Берлін: Українське слово, 1924

Пупо́к, пка́, м. 1) = Пупець 1. Вх. Лем. 459. 2) Почка (древесная). Вх. Лем. 459.