Словарь української мови (1924)/пуринати
| ◀ пуп'яшок | Словарь української мови П пуринати |
пуринач ▶ |
|
Пурина́ти, на́ю, єш, сов. в. пурну́ти, ну́, не́ш, гл. Нырять, нырнуть. Пусти ж мене, мати, на річку купатись, буду плавать, пуринати, доленьки шукати. Мет. 276. Діточки (= утята) пурнуть. Мет. 157. См. Пірнати.