Словарь української мови (1924)/пустошити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ пустоширокий Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пустошити 		пустощі ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Пусто́шити, шу, шиш, гл. Опустошать. Щоб гаїв, садів не пустошили.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/пустошити&oldid=537422