Словарь української мови (1924)/пустісінький
| ◀ пустій | Словарь української мови П пустісінький |
пустісінько ▶ |
|
Пусті́сінький, а, е. Совершенно пустой. Отті прямії колоски зовсім пустісінькі, ростуть на ниві даром. Греб. 363.
| ◀ пустій | Словарь української мови Борис Грінченко П пустісінький |
пустісінько ▶ |
|
Словарь української мови — П
пустісінький
Борис Грінченко
1924
Пусті́сінький, а, е. Совершенно пустой. Отті прямії колоски зовсім пустісінькі, ростуть на ниві даром. Греб. 363.