Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/путати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
путати
Берлін: Українське слово, 1924

Пу́тати, таю, єш, гл. Надѣвать путы. Швидче путай кобилу.