Словарь української мови (1924)/путрити
| ◀ путо | Словарь української мови П путрити |
путря ▶ |
|
Пу́трити, рю, риш, гл. 1) О дымѣ: валить. А дим з вікна так і путрить. Кролев. у. 2) Пушить, ругать. Як зачала вже їх путрити за те! Зміев. у.
| ◀ путо | Словарь української мови Борис Грінченко П путрити |
путря ▶ |
|
Словарь української мови — П
путрити
Борис Грінченко
1924
Пу́трити, рю, риш, гл. 1) О дымѣ: валить. А дим з вікна так і путрить. Кролев. у. 2) Пушить, ругать. Як зачала вже їх путрити за те! Зміев. у.