Словарь української мови (1924)/путь

by Борис Грінченко

◀ пуття

Словарь української мови Борис Грінченко П путь

путькало ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Путь, ті́, ж. Путь. Благослови, тату, в божу путь пойти. Маркев. 120. Вона в велику путь задумала, — т.-е. умираетъ. Г. Барв. 524. Щоб твоя путь погибла! (брань).

II. Путь-путь! меж. Призывъ для курей. О. 1862. IX. 35.