Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/путящий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
путящий
Берлін: Українське слово, 1924

Путя́щий, а, е. Порядочный, хорошій. Город путящий. Греб. 400. Путящий чоловік з його буде.