Словарь української мови (1924)/пухкати
| ◀ пухір | Словарь української мови П пухкати |
пухкий ▶ |
|
Пу́хкати, каю, єш, гл. Пыхтѣть. Ходе піп після обіду по кімнаті та тільки пухкає.
| ◀ пухір | Словарь української мови Борис Грінченко П пухкати |
пухкий ▶ |
|
Словарь української мови — П
пухкати
Борис Грінченко
1924
Пу́хкати, каю, єш, гл. Пыхтѣть. Ходе піп після обіду по кімнаті та тільки пухкає.