Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пухти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пухти
Берлін: Українське слово, 1924

Пу́хти, хну, неш, гл. Пухнуть. Почервонів середній пальчик у дитини, став пухти. Г. Барв. 530.