Словарь української мови (1924)/пушити
Зовнішній вигляд
◀ пушина | Словарь української мови П пушити |
пушка ▶ |
|
Пуши́ти, шу́, ши́ш, гл. 1) Взрыхлять. Пушив свою яблуню. 2) Дѣлать полнымъ, вздувать. Мовчанка не пушить і черева не дме. Ном. № 1117.