Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пхати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пхати
Берлін: Українське слово, 1924

Пха́ти, пха́ю, єш, гл. 1) Пихать, толкать. Чого ти так мене, паскудо, в боки пхаєш? Греб. 2) Впихивать. І страву всякую без мови в голодний пхали все куток. Котл. Ен. I. 11.