Словарь української мови (1924)/пхикати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пхикати
Берлін: Українське слово, 1924

Пхи́кати, каю, єш, гл. О ребенкѣ: тихо плакать, всхлипывая, хныча. Замовкло, не плаче, тілько пхика. Шевч.