Словарь української мови (1924)/півень

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
півень
Берлін: Українське слово, 1924

Пі́вень, вня, м. 1) Пѣтухъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі. Мет. 16. Въ селѣ время ночью, опредѣляется по пѣнію пѣтуховъ: пе́рші пі́вні приблизительно въ десять часовъ вечера, другі — въ двѣнадцать, тре́ті — въ два часа ночи. О пі́внях. На разсвѣтѣ. 2) — ди́кий = Тетерюк. Вх. Пч. II. 15. 3) — морськи́й. Сказочное животное въ морѣ съ рыбьей чешуей. Драг. 6. Ум. Пі́вник, пі́вничок.