Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/півтора

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
півтора
Берлін: Українське слово, 1924

Півтора́, числ. Полтора. Як ми любилися півтора року. Чуб. V. 149. Надувся, як півтора нещастя. Ном. № 3373. Що не скаже, то все півтора людського, — все глупость. Чуб. I. 248.