Словарь української мови (1924)/півтораста
Зовнішній вигляд
◀ півторарічняк | Словарь української мови П півтораста |
півторачок ▶ |
|
Півтора́ста, числ. Полтораста. А й у тому суденці півтораста молодців. Чуб. V. 952.
◀ півторарічняк | Словарь української мови Борис Грінченко П півтораста |
півторачок ▶ |
|
Словарь української мови — П
півтораста
Борис Грінченко
1924
Півтора́ста, числ. Полтораста. А й у тому суденці півтораста молодців. Чуб. V. 952.