Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/під'язник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
під'язник
Берлін: Українське слово, 1924

Під'я́зник, ка, м. Служащій для подвязыванія. Ум. Під'я́зничок. У мене в скрині той платочок під'язничок, що під'язую зімою. Зміев. у.