Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підбичувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підбичувати
Берлін: Українське слово, 1924

Підбичува́ти, чу́ю, єш, гл. 1) Припрячь пристяжку. Важко на гору їхати, треба підбичувати. 2) Помочь, поддержать. Чоловік погорів, підбичуйте його. Дощ підбичує кукурузу і всячину.