Словарь української мови (1924)/підбрехнути
| ◀ підбрехач | Словарь української мови П підбрехнути |
підбріхувати ▶ |
|
Підбрехну́ти, ну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ підбріхувати.
| ◀ підбрехач | Словарь української мови Борис Грінченко П підбрехнути |
підбріхувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
підбрехнути
Борис Грінченко
1924
Підбрехну́ти, ну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ підбріхувати.